Нервы - Лід

Я не там, де б я зміг не зійти з розуму
Не зведи, зрозумій, дай мені простору
Я не той, хто би в мить зупинив постріли
Й вискази без досвіду

Все, що маю, віддам за твою посмішку
Не відштовхуй мене, я і сам, поміркуємо вдвох
А де ж зник Бог? А може, він… Він в нас обох
Він в нас обох

Погляди, висновки швидші за блискавки, що ж ви так тиснете?
Я не із тих людей, хто би міг стихнути, до цього звикнути й закрити
Свою душу я себе не змушу
Тож придивися глибше, може, цей лід вже рушить